Зелений чай у великих кількостях замість користі починає приносити шкоду
Зелений чай перешкоджає всмоктуванню глюкози і ліпідів в кишечнику, а тому його можна використовувати для контролю над вагою тіла: адже чим менше в організм надходить жирів і вуглеводів, тим менше ймовірність ожиріння.
Активною речовиною тут виступають флавоноїди галлокатехіни. У речовин цієї групи знайдено безліч корисних властивостей, аж до стимуляції імунітету і придушення раку. Експерименти показали, що звичайної денної порції зеленого чаю вистачає, щоб помітно збити рівень глюкози в крові. А ось щоб придушити всмоктування жирів, цих самих галлокатехінов потрібно багато більше, і в такій кількості вони починають діяти вже на шкоду організму. Тобто всмоктування жирів вони сповільнюють, але при цьому ще й підсилюють стійкість тканин до інсуліну - а це головна ознака діабету другого типу.
Негативний ефект від галлокатехінов проявляється, коли вони потрапляють в кров, а при великих концентраціях цього не уникнути. Проте дослідники з Університету Кеймюнг (Південна Корея) зуміли вирішити цю проблему. Вони використовували нетоксичну полімерну смолу на основі поліетиленгліколю, щоб зв`язати надлишок катехінів в шлунку. Смола служила чимось на зразок вр менного депо катехінів, звільняючи їх у міру потреби: так вони і в кров не потрапляли, і були присутні в достатній концентрації, щоб не давати всмоктуватися жирам.
Суміш катехінів і сорбуючою смоли давали мишам з діабетом і здоровим мишам на жирній дієті. Їх стан порівнювався зі станом тварин, які отримували простий екстракт зеленого чаю, без смоли. У журналі Naunyn-Schmiedeberg`s Archives of Pharmacology автори пишуть, що сам по собі екстракт чаю не чинив ніякого позитивного впливу на масу тіла і поглинання глюкози. Тобто плюси від катехінів перекривалися мінусами від їх надлишку: вони, може, і перешкоджали всмоктуванню жирів і вуглеводів, але, потрапивши в кров, діяли на користь метаболічних розладів - нечутливості до інсуліну і накопиченню жиру.
Якщо ж екстракт зеленого чаю надходив разом з поліетіленгліколевой смолою, тварини почували себе набагато краще: у них зменшувався вага тіла, підвищувалася чутливість до інсуліну, і відбувалося це як у здорових мишей, так і у хворих на діабет і ожиріння. Сорбуються смола в кишечнику розтягувала ефект в часі, підтримуючи концентрацію катехінів і обмежуючи тим самим всмоктування глюкози. При цьому, що цікаво, вплив екстракту зеленого чаю було приблизно як двох протидіабетичних препаратів, які для порівняння використовувалися в експерименті.
Тобто екстракт зеленого чаю - разом зі смолою-сорбентом - можна застосовувати при лікуванні і профілактиці инсулинонезависимого діабету і ожиріння. Правда, в зв`язку з цим виникає питання, чи не варто особливо завзятим любителям зеленого чаю теж вживати його з такою ось поліетіленглікольной добавкою, щоб убезпечити себе від занадто високої концентрації «корисних речовин» ...
