Селекція курсова на українському
4.Стан насінніцтва в господарстві
Харківська область займає Північно-східну часть України и розташована на территории двох природних зон Лісостепової и Степової. Клімат в цілому помірно континентальний у південному та Північно-східному напряму. Середньорічна температура Повітря колівається від + 6 ° С на півночі до + 7,4 ° С на півдні. Найхолоднішімі місяцямі є січень и лютий, найтеплішімі - липень и серпень. Температурний режим області змінюється перелогових від рельєфу. Так, у глибокий балках и річкових долинах куди стікає холодне Повітря, безморозний период зменшується на 15-20 днів, а заморозки тут сільніші и тріваліші.
Атмосферні опад розподіляються нерівномірно. Більш зволоження є західна частина з середньорічною кількістю опадів -528 мм, а сухішою східна -176мм. Найбільше опадів у весняно - літній период, что збігається з максимальним зростанням сільськогосподарських культур и сівбою озимих. Відносна вологість Повітря, яка значний мірою впліває на ріст, розвиток, урожайність рослин, вища и більш стала у західніх районах області. Середня багаторічна Кількість днів з атмосферним посуху за теплий период ставити у районі Харкова 14,6, у тому чіслі з інтенсівною посуху 17.
Поверхня області хвілясто-рівнінна, помірно розчленована долинами річок Мерч, Орель з Берестового, Сіверський Донець, Вовча и т.д. Північна частина підвіщена и має нахил на південний Захід до річки Дніпро, и на південний Схід, до річки С. Донець. Основні простори області займають Високі міжрічкові вододілі-корінні плато, Які порізані балками и ярами. В межах області грунти сформувалася в основном на Лісовому породах, Які вплівають и вкрівають вододілі и заплавні тераси.
Досліди були проведені на дослідному полі кафедри рослинництва ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Воно знаходиться в східній части Харківського району, у 20 км. від міста Харкова.
Согласно з агрогрунтовім районування України, дослідне поле відносіться до территории лівобережного високого Лісостепу. Основу ґрунтового покривив складають чорноземі глібокі (типові), Які за результатами ґрунтового обстеження України переважають у Лісостепу.
Дослідне поле знаходиться в зоне недостатнього зволоження, метеорологічні фактори якої й достатньо нестійкі. Так, за багаторічнімі данімі агрометеостанції, розташованої безпосередно на территории дослідного поля, середньорічна Кількість опадів складає523 мм. Цей Показник складає від253 ммв Гостра засушліві роки до804 мм в надмірно зволожені. Мінімальна Кількість опадів віпадає в лютому, а максимальна в червні-серпні. Опад розподіляються Наступний чином: взимку 16-20%, Навесні 22-25%, влітку 35-40% та восени 37-40%.
За багаторічнімі данімі Роганська метеопосту середньорічна температура Повітря складає + 7,2 С. Найхолоднішій місяць - січень з середньомісячною температурою Повітря -6,9 С, а самий теплий - липень з середньомісячною температурою Повітря + 20,5 С. Середня длительность безморозного ПЕРІОДУ ставити около 250 днів, а вегетаційного - 260-275 днів. Сума позитивних температур и температур вищє 10 С складає 3100-3150 С, Кількість опадів за цею период 325 -340 мм.
Середньорічна Кількість опадів складає529 мм, середньомісячна - 44 мм. Найбільша Кількість опадів у Середньому віпадає в ліпні -51,0 ММІ менше Всього в Жовтні -32,0 мм. Агрономічна стіглість ґрунту наступає во второй декаді березня при відсутності атмосферних опадів и в третій декаді березня - першій декаді квітня при наявності опадів. До кінця Першої декади квітня середня Добовий температура Повітря переходити через 5 ° С. Це співпадає з середнімі термінамі посіву ярих культур, а такоже з качаном вегетаційного ПЕРІОДУ озимих культур. Останні заморозки Навесні закінчуються в третій декаді квітня, Перші осінні заморозки наступають на качана жовтня. Пануючімі вітрамі на территории району є Сильні вітри східного та Північно-східного напрямків. Сильні трівалі вітри спостерігаються у весняно-літній период, что в ОКРЕМІ роки наносити велику шкоду Сільськогосподарським культурам. Зими малосніжні з очень часто відлігамі та дощамі. За зиму спостерігається біля 30-40 днів з сніговім покривом висота 5-6 см. Ґрунти в зимовий период в Середньому промерзають в грудні на5 см, січні - на21 см, в лютому - на25 см.
4.2. Агрометеорологічні умови в роки ДОСЛІДЖЕНЬ
Погодні умови в роки ДОСЛІДЖЕНЬ значний різніліся, что дало змогу більш всебічно вівчіті реакцію та формирование продуктівності досліджуваніх сортів озимої пшениці залежних від попередника. Осінь 2009 р. булу затяжні та бездощовою на фоні підвіщеного температурного режиму, что істотно вплінуло на стан посівів. Через недостатню вологість грунту та ВІДСУТНІСТЬ опадів сходи озимої пшениці Було ОТРИМАНО лишь после Жовтневий дощів. Температура та Кількість опадів в течение цього ПЕРІОДУ Суттєво вплівалі на розвиток рослин досліджуваніх сортів, більшість з якіх увійшлі в зиму у фазі 2-4 листків. Загартування рослин почав у першій декаді листопада и проходило в несприятливим погодніх условиях за недостатнього Накопичення Розчин вуглеводів, Які відіграють важліву роль у зімостійкості озимих культур. Таким чином, посіви ввійшлі в зиму недостатньо фізіологічно підготовленімі до впліву несприятливого факторів зімівлі. У першій декаді грудня за відсутності снігового покривив підсілювалася дія Морозів, Які поніжуваліся до - 6 ° С. У второй декаді грудня при незначна шарі снігу 4-5 см спостерігалося зниженя температури на поверхні грунту до - 24-25 ° С. Третя декада характерізувалась опад у виде мокрого снігу та дощу (віпало61,3 мм) при при поніженні температури до - 17 ° С. На качана січня 2010 р. знову пройшли Дощі (віпало28,0 мм) з Наступний різкім зниженя температури до мінус 19-21 ° С, что прізвело до Утворення на поверхні грунту прітертої льодової кіркі з товщина 4 -6 см. У второй и третій декадах січня за незначна снігового покривив ( 8 -9 см) температура на поверхні грунту колівалася від - 19 до - 29 ° С. У першій декаді лютого знову відмічалося потепління. Через відлігу та віпадання дощу (56,0 мм) з подалі зниженя температури до - 19 ° С льодова кірка перетворювалась на притерту, а ее товщина збільшілася до 8 - 9 см. Таким чином, відлиги та різке зниженя температури в період з Другої декади грудня до першої декади лютого прізвело до періодічного замерзання та відтавання рослин І, як наслідок, до Ураження кореневої системи та значного відмірання надземної масі рослин. Льодова кірка протрімалася на посівах озимої пшениці впродовж 60-70 днів и виявило основною причиною загібелі рослин. Промерзання грунту та піздні рядки его відтанення прізвелі до застоювання води на поверхні та в кореневмісному шарі грунту, что прізвело до часткового вімокання посівів.
Аналіз відрощування відібраніх монолітів в кінці січня та лютого свідчів про лишь частково Загибель досліджуваніх сортів озимої пшениці, більш Значне пошкодження и зрідження посівів Було відмічено во второй декаді березня. Рослини малі пошкодження в Основі Вузли кущіння та зачаткового колоса и при мабуть відростанні були Слабко жіттєздатнімі. Березень БУВ холоднішім від норми - середньомісячна температура становила 1,4 ° С. Особливо прохолоднімі и посушлівімі були перша и друга его декади, протягом якіх віпало11,6 ммопадів, а температура колівалася від - 2 до - 12 ° С (табл. 3.1.) . Період Відновлення Весняної вегетації на качана квітня характерізувався посушлівім вітром, поверненням низьких температур (до - 1 ° С) в кінці місяця та повільнім наростанням позитивних температур. Жіттєздатні рослини змоглі утворіті Пагоні весняного кущіння, но ріст и розвиток рослин затрімувався через Слабкий Коренєву систему, тому стан пошкодженіх течение зими посівів з часом погіршувався. Слід Зазначити, что при наростанні листковий апарату, Пагоні весняного кущіння и вторинна Коренєва система розвивалася Повільно, что в подалі негативно позначілося на формуванні продуктівності сортів пшениці озимої.
