Найвищі з вимерлих доісторичних звірів
Найвищим з живучих нині сухопутних тварин є жираф. Зростання жирафа-самця може досягти 5,8 метра. Але в доісторичні часи на нашій планеті жили ссавці тварини, яким цілком під силу позмагатися своїм зростанням з жирафами.
Приблизно тридцять мільйонів років тому, в період званий олігоценом, на території нинішнього Казахстану виростало безліч тінистих лісів. Густі чагарники чергувалися з зеленими луками і болотистими озерами. Там, серед розлогих буків, грабів, кленів і навіть могутніх секвой, отримали свій притулок індрікотерія.
Ці тварини були родичами сучасних носорогів і так само як це роблять сучасні жирафи, вони об`їдали гілки і листя, розташовані на верхній частині дерева.
У цій плеяді товстошкірих гігантів, саме індрікотерія були найбільш численними. Останки цих тварин в 1915 році знайшов найвідоміший російський палеонтолог і геолог А. Борисяк. Сталося це в Казахстані в Тургайскому степу. Слід зазначити, що А.Борісяк, крім усього іншого був ще й засновником московського палеонтологічного інституту.
Відео: 10 вимерлих тварин, ЯКИХ, НА ЩАСТЯ, ВЖЕ НЕ ІСНУЄ
Так само як і у випадку з гіппаріона, який був давнім предком коня, останки індрікотерія настільки часто зустрічалися в відносяться до олігоцену шарах землі, що по його ім`ям назвали весь комплекс тварин, які мешкали в той час, і останки яких були знайдені в пластах періоду олігоцену. Однією тільки територією сучасного Казахстану популяція цих тварин обмежувалося. Індрікотерія були також поширені на території нинішньої Монголії і навіть на деяких ділянках Китаю.
Своє непросте ім`я, індрікотерія отримав по імені легендарного Індрік-звіра з російського легендарного епосу.
Відео: 10 Вимерлих Тварин, Яких Збираються Воскресити
Розміри індрікотерія були чималі: його висота в холці досягала цілих п`яти метрів. А зростання балухітерія, який доводився йому, можна сказати братом і який мешкав на території Монголії, Пакистану і Індії був ще на півметра вище.
За твердженнями вчених-палеонтологів, під черевом балухітерія міг пройти цілий стрій солдатів, вишикувавшись по шість чоловік в ряду.
Однак це як, виявилося, був зовсім не межа для безрогих носорогів.
Англійський дослідник К.Купера в 1911 році відкопав в західному Пакистані, в шарах, що відносяться до олігоцену, останки тоді ще невідомого науці гігантського тварини. Таких колосальних останків світ науки ще не бачив. У всякому разі, останній раз такі гіганти зустрічалися в шарах, що відносяться до епохи динозаврів. Але цей звір зміг перевершити за своїми розмірами і за масою своїх кісток навіть багатьох з гігантських ящерів.
Цьому звірові було дано ім`я «белуджітерій», що вказувало на те, що знайдений він був в Белуджітсане. К.Купера логічно припустив, що він теж відноситься до безрогим носорогів і не помилився.
А в 1922 році в пустелі Гобі, американським палеонтологам вдалося знайти осколки черепа ще одного гіганта. З трьохсот шістдесяти осколків після того як їх склеїли утворився череп белуджітерія. А ще через шість років їм в тих же місцях був розкопаний практично повний скелет белуджітерія.
Як стверджував Р.Ендрюз, було важко повірити в те, що колись на землі жив титан, довжина якого від кінчика хвоста до носа становила цілих десять метрів. Також важко було повірити в те, що висота цієї тварини в холці досягала шести метрів. А коли цей безрогі носоріг витягав свою могутню шию, то його морда піднімалася на висоту в вісім метрів. Навіть найвищі жирафи, все одно залишаються на три метри нижче, ніж белуджітерій.
Свого часу на Землі жив такий гігантський ящір, як бронтозавр. Однак навіть у нього тулуб було таких жахливих розмірів як у белуджітерія. Правда по довжині від носа до кінчика хвоста бронтозавр все-таки виграв, завдяки тому, що і шия і хвіст у бронтозавра були дуже довгими.
Але якщо взяти найросліших брахіозаврів, то доведеться визнати, що вони перевершували белуджітерія за всіма параметрами. За своєю довжиною вони перевершували бронтозавра приблизно вдвічі, тоді як висота дорівнювала висоті белуджітерія і навіть кілька перевершувала її. А свою голову вони могли підняти над землею не на веосемь метрів, а майже на дванадцять.
Правда, оскільки і брахіозавр, і бронтозавр ссавцями не є, будучи рептиліями, тому справедливості заради слід сказати, що в рейтинг найвищих ссавців вони увійти не можуть.
Варто відзначити і те, що ряд сучасних палеонтологів запевняє, що балухітерій і белуджітерій є одним і тим же тваринам з різних регіонів. У будь-якому випадку, і той і інший є представниками одного і того ж роду працератеріев. В цей же рід входять і описані в 1939 році аралотеріі, що було зроблено А.Борісяком.
Відео: 5 Вимерлих Тварин, які можуть Опинитися Живими
Як би там не було, але доведеться визнати, що колись у носорогів була рідня, що відрізняється рекордним зростанням.
