Виїзд на природу рятує від денної сонливості
Наш цикл сну і неспання залежить від гормону мелатоніну: за дві години до сну рівень мелатоніну приймається, і ми починаємо відчувати сонливість, а при пробудженні, навпаки, його рівень падає. Мелатонін як би говорить нам, котра година, але що впливає на рівень самого гормону?
Регуляція добових ритмів - річ таємнича, до сих пір малозрозуміла, проте в чому вчені не сумніваються, так це в тому, що добові ритми залежать від освітленості. Тобто годинна молекулярно-генетична машина відчуває, коли сонце світить і коли не світить, і віддає відповідні накази всім системам органів. Але сучасна людина вже давно не живе за сонцем: після заходу ми поринаємо в море штучного освітлення, і сюди, звичайно, слід віднести не тільки електричні лампочки, а й екрани моніторів комп`ютерів, телевізорів, смартфонів і т. П.
Фото: Жива Планета
Само собою (і це відомо давно), штучне освітлення збиває природний добовий ритм, з яким людина жила тисячоліттями. В результаті сучасні люди аж до глибокої ночі не відчувають сонливості, але при цьому можуть клювати носом весь день. Причому - і це важливо - несвоєчасна сонливість може з`являтися навіть тоді, коли людина проспала достатньо часу і повинен був виспатися.
Причина такої сонливості, яка трапляється незалежно від того, скільки ви спали, криється в збитому ритмі мелатоніну: концентрація гормону після пробудження не знижується, і нас все одно хилить в сон. Але чи можна ввести добові коливання гормону в звичні рамки? Це спробували з`ясувати Кеннет Райт і його колеги з Колорадського університету в Боулдері (США). Вчені забезпечили вісьмох добровольців спеціальними датчиками, які цілодобово відстежували, скільки і яке освітлення було навколо людини, а також чергування сну і неспання. Перший тиждень випробовувані жили звичайним життям, проводячи більшу частину часу в приміщеннях на штучному світлі. Потім їх запросили в лабораторію, де протягом доби брали проби слини, щоб визначити рівень мелатоніну в організмі.
Після цього піддослідних відправили на природу. У наметовому таборі вони теж провели тиждень, але при цьому не мали ніяких електронних пристроїв і взагалі ніяких джерел штучного освітлення (якщо не вважати таким полум`я багаття). Після виїзду на природу у учасників знову перевірили добові коливання мелатоніну.
Як пишуть дослідники в Current Biology, природа ввела ритм мелатоніну в природні рамки: рівень гормону підвищувався за дві години до заходу і падав безпосередньо перед світанком. При цьому, що цікаво, згладжувались індивідуальні відмінності в добових циклах між різними людьми.
Всі добре знають, що серед нас є «жайворонки», які люблять прокидатися рано, і «сови», які люблять пізно засипати, але, як каже пан Райт, природне освітлення перетворювало «сов» в «жайворонків». Зрозуміло, зрушення в мелатоніновой циклі відбувалися у всіх, але у «сов» вони просто кидалися в очі. Зміни були не тільки в рівні гормону: після перебування на природі у людей зникла денна сонливість. Іншого, втім, і не слід було очікувати, адже відчуття сонливості дає мелатонін, рівень якого у «сов» залишається високим і після пробудження.
Ніхто з піддослідних не страждав ні порушеннями сну, ні будь-якими іншими психоневрологічними патологіями: дослідники працювали зі здоровими людьми, так що отримані результати мають відношення до більшості з нас. Автори вважають, що саме сонячне світло, якого на природі було в чотири рази більше, ніж в звичайному житті, зміг привести в порядок добові ритми випробовуваних. (Тут, мабуть, варто підкреслити, що справа не тільки в кількості сонячного світла, але і в його добової динаміці.) Звідси можна зробити висновок, що індивідуальні відмінності різноманітних «сов» від різноманітних «жайворонків» є не що інше, як результат науково -технічного прогресу.
І тут можна порадити тим, кого втомила власна денна сонливість, просто виїхати на природу, а якщо це неможливо, то хоча б обмежити спілкування з електронними пристроями вечорами. Пам`ятайте: навіть якщо ви проспить покладені сім годин, ввечері «ВКонтакте» все одно зробить вас сонливою на весь день (не кажучи вже про можливі стресі і депресії, які теж пов`язані з яскравим вечірнім світлом).
Надалі вчені збираються провести аналогічне дослідження з тими, у кого є порушення сну. Можливо, від таких порушень теж можна позбутися, просто поночевав в наметі. Однак деякі дослідники вважають, що з отриманими даними, при всій їх важливості, ясно далеко не все. Наприклад, автори роботи явно не враховували змін до фізичної і соціальної активності тих, хто виїхав на природу, але ж і те й інше теж могло вплинути на добові ритми.
