Фільм "вік дурнів" ( "the age of stupid")
Не минуло й року після виходу на екран гучного фільму "будинок" ("Home"), як на великий екран вийшов фільм "століття дурнів" ("The age of stupid"), Що розвиває ідею причетності людини до глобального потепління. Ми не будемо обговорювати правильність цієї гіпотези, так як це і так викликає безліч суперечок, а зосередимося на самому фільмі.
Земля, 2055 рік. Людство зазнало на собі всі "принади" наслідків глобального потепління.
Один з тих, що вижили представників Homo sapiens в Арктиці, в 800 кілометрах на північ від берегів Норвегії, побудував Світовий архів. У цьому архіві зібрані книги, доповіді, твори мистецтва та всі живі організми.
Що залишився один з не багатьох в живих згадує останні десятиліття життя людства. Звертається до перших фактами, які свідчать про глобальне потепління, до телепередач, випусками новин і задається питанням чому ж люди нічого не зробили. Далі слідують факти.
Перший сюжет фільму про льодовиках найвищої вершини Європи - Монблані. У 1945 році для того, щоб туристам вступити на льодовик не було потрібно ніякої драбини. В останні роки, в результаті інтенсивного танення льодовика, туристи можуть спуститися на тіло льодовика тільки за допомогою драбини.
Льодовик на Монблані з 1945 року опустився на 150 метрів. У цьому році довелося додати ще одну драбину, тобто льодовик відступив ще на 7-10 метрів.
У фільмі велику увагу приділено копалин вуглеводнів, які активно використовуються людством і є основним джерелом надходження CO2 в атмосферу нашої планети. Акцентується увага на так званому "нафтовому прокляття". Як приклад наводиться Нігерія.
У 2005 році нафто-газовий гігант Shell заробив 13 мільярдів фунтів. Щогодини Shell заробляв 1,5 мільйона фунтів на годину (400 фунтів в секунду). Половина доходів в "черево" цього нафто-газового гіганта приходить з Нігерії, де більшість населення продовжує жити менше, ніж на долар в день.
Парадоксально, але виявлення і збільшення обсягів видобутку нафти робить населення більшості країн тільки біднішими. Основний капітал зосереджений в руках одиниць, тому про сільське господарство, здоров`я та медицини в цих країнах зазвичай забувають.
Американські міста побудовані так, що тут неможливо не мати машину. Сотні кілометрів залізниць у багатьох великих містах були навмисно знищені. До сих пір хтось гальмує промисловий випуск електрокарів і альтернативної енергетики. За всім цим стоять великі нафтові компанії.
У фільмі критикується американська зовнішня політика, яка не рахується з життям людей країн, багатих нафтою. Війни, розв`язані на Близькому Сході, стали причиною загибелі багатьох людей.
В день на Землі виробляється 43 мільйони пластикових пляшок. На це йде не мала кількість нафти.
Середньо-статистичний американець споживає в 2-а рази більшою енергії, ніж середньо-статистичний европеец- в 9 разів більше, ніж середньостатистичний кітаец- в 15 разів більше, ніж середньостатистичний індус і в 50 разів більше, ніж середньостатистичний Кенієць.
Якби кожен житель Землі споживав стільки ж, скільки середньостатистичний житель США, Канади та Австралії, нам треба було б 5 планет таких, як Земля. Через 20 років, коли нас стане 9 мільярдів, нам додатково потрібно ще дві планети.
400 років капіталізму дозволило багатим, яких всього 1% на Землі, забрати собі 40% всіх багатств планети.
Заходи щодо зниження обсягів викидів вуглекислого газу, прийняті завдяки конференціям зі зміни клімату, аналогічних COP15, повинні привести до того, що до 2065 викиди вуглекислого газу скоротяться майже до нуля.
На закінчення фільму, один з останніх вижили представників виду Homo sapiens резюмує: "Ми будемо не першої життєвої формою, яка сама себе знищить!".
Всю інформацію, накопичену за всю історію людства, останній житель Землі відправляє в космос, щоб більше ніхто не робив наших помилок.
Емісія вуглекислого газу під час зйомок фільму (кг):
Разом: 94270 кг CO2
