Міфи про тварин: легенда про павука-рятівника (сказання з південної америки)
Тварини - невід`ємна частина міфології різних народів. Стародавні культури обожнювали і звеличували різних звірів, птахів та інших істот.
Не менш цікаві й давні перекази про павуків. Протягом століть люди передавали давні оповіді про восьмилапі створіння, що несуть в собі сакральний зміст.
Чому? Зараз спробуємо дізнатися, а допоможуть нам в цьому міфи про павуків.
Сказання про сонячному світлі (міф, що прийшов з Південної Америки)
Всім нам добре відомо, що індіанці колись були процвітаючим народом. Вчені вважають, що у них була особлива, високорозвинена цивілізація. Тим часом, не забували індіанські племена і про тварин, звеличуючи їх на місце вельмишановних святих. Чому і за що ці народи шанували і цінували павуків?
Колись, за легендою, Сонце дарувало свій милостивий світло не всім, хто живе на Землі. Частина людей залишалася в немилості цього вельмишановного світила і була приречена на вічну темряву.
Тваринам теж було не дуже-то легко жити в непроглядній пітьмі: клишоногі раз у раз натикалися на борсуків, вовки топтали лисячі хвости, а койоти спотикалися об зайців.
В один момент терпінню земних істот прийшов кінець. Було вирішено (на загальних зборах) знайти ну хоч крапельку сонячного світла - має ж, нарешті, і їм повезти! Стало зрозуміло: кого посилати на пошуки? Почали з пернатих: вибрали канюка. Птах сильна і спритна, та й літає добре ... та тільки обпалило сонце птиці все пір`я на голові і повернувся канюк і без світла, і без «волосся». Наступним спробував щастя опосум. Чи не пощадив всемогутнє Сонце і його: повернувся до братів своїх звірок з абсолютно лисим хвостом.
Хто? Хто ж впорається з цим важким завданням? Кому під силу принести цілющий і священний сонячне світло на темну сторону Землі? І тут прийшов годину павука. Своєю спритною мережею він, без шкоди для себе, захопив сонячне світло і притягнув його на ту територію, що вічно була в темряві. А в променях сонця, що сходить (точніше, в їх радіальної формі) люди побачили схожість з павуковою мережею - павутиною. Так вони і зрозуміли, що врятував їх ніхто інший, як павук.
І зраділи люди, звірі безмірно раділи і вихваляли павука. Адже якби не він, то так і жити б їм до кінця своїх днів без денного світла!
До речі сказати, тепер ми ще знаємо: чому птах канюк не має пір`я на голові, і чому опосуми зовсім позбавлені шерсті на своєму хвості.