Чудово, що є люди, які вміють дарувати іншим ра & shy-дость!
Відео: Людина літає, шок
Відео діє до: 2014 Даруйте радість людям
Відео: "Даруйте радість людям"
Відео: 131 Старший хор Натхнення г Лобня даруйте радість ЛЮДЯМ
Головний сюрприз від ентузіастів, або Чудово, що є люди, які вміють дарувати іншим ра­-дость!
У Марії Василівни три кози. Пішли ми подивитися. У крихітній кухоньці булькає в відерці гаряча вода. Перед доїнням потрібно обмити вим`я у кіз, по­-суду молочну ошпарити, дати попити теплого. У бідоні свеже- видоенное білосніжне молоко. На смак чудовий, зовсім без запаху, який іншим чу­-диться в молоці будь кози.
Марія Василівна - НЕ ге­-рій, а скоріше мученик козо­-ництва. Судіть самі. пенсії­-нерки, живе в Москві і їздить за місто доїти свою Марточ- ку, яка тільки що при­-несла козенят. Але мука вов­-се не в цьому. Більше 10 років придивляється вона до кіз, то заведе, то кине, а хорошу, високоудійних купити такбует, щоб я захопилася його півнем, рівного якому немає у всій окрузі. припало­-багато почекати, поки півень не був спійманий і, затиснутий під пахвою ентузіаста, свер­-кая квітчастим рудо-лілово-зе­-леноватим оперенням, Не перед самим­-став перед моїми очима.
Вихованці Чечоткін - п`ять курей і півень - зовні скром­-ни: звичне біле оперення. Зате несучість цих перед­-ставітельніц кросу «Бела­-русь-9 »висока: з липня, коли почали нестися, кожна майже безупинно кладе яйця. В меню сім`ї Чечоткін раз­-нообразние страви з яєць, а йдуть в гості з неодмінним фірмовим подарунком - смак­-ним безе.
Головний сюрприз тваринно­-води «Архітектора» приберіг­-ли під завісу. Ходили ми по селищу, а я все прикидаючи­-ла: якийсь такою технікою рас­-чіщают тут вулиці? за огра­-дою садівничої території в чистому полі Володимир Івано­-вич переможно вигукнув:
Їде, он він, наш Ор­-лик!
З шиком підкотили сани, за якими ковзав, «кермо пухнасті висаджуючи», снегопах. Біля нас зупинився, ледь не зачепивши, як укопаний Орлик, гнідий кінь з білою Проточі­-ної по морді.
Дринь по ньому плаче, - зіпсував всю обідню візник, вилазячи з саней. Це місцевий сторож Василь Платонович Баклашов. Тепер він ще й до­-нюх-громадський працівник. Обіхажіва­-ет Орлика, купленого в склад­-чину за тисячу рублів у­-сім`ю садівниками для сумісних­-ного користування. розщедритися­-лись вони і на сани, і на ті­-Легу, ще одну зібрали з «древолома». Восени Орлик у­-зит траву, взимку розчищає вулиці. Кінь на госпрозрахунку, сам заробляє собі на корм, по­-кільки за розчищення вулиць де­-гавкає свій внесок кожне з че­-тирех сусідніх товариств. Все б добре, одна біда - норовливий. Те з місця не будів­-нешь, то понесе - не залишилося­-бач. Володимир Іванович Чечоткін, незважаючи на такі примхи, заохочує коня са­-Харом, сподіваючись розбудити в ньому
совість.
Так і живуть ці неуго­-монние люди, роблячи на своїх маленьких діляночці велику державну справу. тваринно­-водческіх господарств тут 16, тримають птицю, кролів, кіз. Побудували своїми руками па­-Вільоне для постійної вистав­-ки, скинулися на коня, спорудили самі утеплену стайню. Разом косять, разом пов`язують сіно в тюки. А адже багато немолоді, далеко не бо­-гатирского здоров`я. на під­-ході зміна. он шестіклассное­-ца Аня Трофімова який вже рік бере «напрокат» кролика, вирощує, навколо неї завжди дітвора.
Зв`язалися садівники з рай­-споживспілкою. Одинцовському за­-готконторой, Голіцинського сільпо, щоб діяти за принципом «я - тобі, ти - мені». Райспоживспілці підуть шкурки, м`ясо кроликів, това­-ріществу - комбікорми з до­-ставкою машинами «Роскроліководзверовода» до порогу. за­-готконторе - надлишки зморив­-дини, горобини, овочів, лікув­-ні трави з прийманням на ме­-сте, здавальникам - гроші. Голіцинського сільпо - за цінами домовленості салат, цибуля, ре­-дис, кріп, садівникам - бака­-лейн товари на замовлення з реалізацією на місці. Один-два рази на рік ветеринарний лікар з Кубинського пункту про­-слід міні-ферми, проводить вакцинацію. Дружать садівники з молодим лісничим Александ­-ром Григоровичем Шепелем. В Татарській лісництві він відводить ділянки для покосу. Думаєте, дружба тільки через це­-му? Лісництво - якраз та фірма, яка в`яже віники, і садівники частина роботи беруть на себе. Ось і заробляють­-ся покоси. Але головне - за­-думали разом привчити всіх, хто тут живе, до екологічн­-ської культури: незасмічені лісі, чистій воді, охайною галявині. Намічають посильну, але бойову екологічну про­-граму.
Скромну виставку, від­-крившееся в грудні, за пер­-вий ж місяць відвідало 68 лю­-бителей. У тонкому блокноті ка­-олівцем записи-відгуки. пер­-вая з них така: «Спасибі. Дуже добре, що є люди, які вміють іншим дарувати ра­-дость ».