Зоологи порівняли розміри мозку тварин і їх здатність вирішувати завдання
Довгий час вважалося, що види з великим розміром мозку є більш розумними. Однак, незважаючи на численні дослідження, теорія про те, що розмір мозку визначає розумові здібності, залишається вельми спірною. Тому існує дуже мало експериментальних підтверджень.
Група вчених на чолі з доцентом кафедри зоології та фізіології Університету Вайомінгу (The University of Wyoming) Сарою Бенсон-Амрам (Sarah Benson-Amram) вирішили перевірити гіпотезу, згідно з якою, значення має не просто розмір мозку, а його співвідношення з параметрами тіла.
Зоологи відвідали дев`ять американських зоопарків і дали 140 тваринам 39 різних видів нестандартне завдання
(Ілюстрація Sarah Benson-Amram).
Зоологи відвідали дев`ять американських зоопарків і дали 140 тваринам 39 різних видів (ссавців хижаків) нестандартні завдання. У дослідження були включені білі ведмеді, песці, тигри, видри, вовки, плямисті гієни і деякі рідкісні екзотичні види, наприклад, бінтуронг і росомахи.
Кожному ссавцю було дано 30 хвилин, щоб спробувати витягти їжу з закритою металевою коробки. Тварині потрібно було зрушити засувку, щоб відкрити ящик і отримати улюблені ласощі. Для червоних панд всередині коробки був захований бамбук, а сніжним барсам поклали шматок м`яса. Відзначимо, що недавні дослідження показали, що найкращим хакером замків є папуга какаду.
Експеримент показав, що тварини з більшим мозком щодо розмірів тіла успішніше впоралися із завданням, ніж ссавці з меншими мізками. "Сурікати і мангусти повністю провалили завдання", - Говорить Бенсон-Амрам.
За її словами, результати дослідження в якійсь мірі доводять теорію, що розмір мозку впливає на здатності тварини вирішувати проблеми. "Отримані результати дають зрозуміти, чому у деяких видів розвинувся більший мозок", - Додає зоолог.
Інший автор дослідження з Університету Мічигану Бен Денцер (Ben Dantzer) додає, що в цілому 35% тварин (49 особин з 23 видів) успішно впоралися з рішенням завдання. Ведмеді були найбільш успішними, вони вирішили головоломку в 70% випадків. А ось сурикати і мангусти практично ніколи не добиралися до ласощів, принаймні, жоден індивід не додумався до рішення задачі.
Кожному ссавцю давали 30 хвилин, щоб спробувати витягти їжу з закритою металевою коробки
(Ілюстрація Sarah Benson-Amram).
Вчені відзначають, що загальний розмір тварин не мав вирішального значення. Та й спритність пухнастих лап ніяк не впливала на кінцевий результат.
У зоологів була ще одна мета дослідження: з`ясувати, як справляються із завданням тварини, що живуть у великих соціальних групах. "Гіпотеза, що знайшла велику підтримку в дослідженнях приматів, передбачає, що більший мозок розвинувся для вирішення завдань в групі", - Говорить дослідник Кей Хоулкамп (Kay Holekamp).
Відповідно до цієї гіпотези, мозок розвивався, для того щоб тварини могли передбачити, правильно реагувати і, можливо, навіть маніпулювати діями родичів. "Якщо вона вірна, то ми могли очікувати, що види, які живуть у великих соціальних групах, розумніші, - говорить учений. - Однак ми не знайшли підтверджень цьому в даному дослідженні".
За словами Евана Макліна (Evan MacLean) з Університету Дюка, результати не є остаточними. "Це далеко не смертельний удар по теорії "соціального мозку". Великі групи, може бути, у великій мірі пов`язані з умінням вирішувати соціальні проблеми, а не фізичні, як в дослідженні", - Говорить він.
Крім того, випробовувані тварини знаходилися в зоопарках, необов`язково, що ці ж тварини в дикій природі виконуватимуть такі ж дії. Наприклад, попереднє дослідження з гієнами показало, що в неволі тварини набагато краще вирішують поставлені проблеми.
Результати роботи групи Бенсон-Амрам були опубліковані в науковому журналі PNAS.
