Брамбі - дикі австралійські коні
Зміст статті
- 1. Як коні Брамбі виявилися в Австралії?
- 2. Особливості зовнішнього вигляду Брамбі
- 3. Життя коней Брамбі в природі
- 4. Особливості характеру Брамбі
- 5. Чисельність Брамбі
Брамбі - дика порода коней, родом з Австралії. Насправді це не дикі коні, а ведуть вони своє походження від домашніх коней, які просто втекли або були відпущені на волю господарями під час золотої лихоманки, яка відбувалася в 1851 році.
Як коні Брамбі виявилися в Австралії?
Вперше коней завезли до Австралії в 1788 році. Так як умови транспортування були жахливі, то вижити вдалося лише найсильнішим тваринам, а більшість з кіньми не перенесли шляху. У 1810 році популярними стали скачки, і з Англії було імпортовано велику кількість відмінних коней.
Існує кілька теорій походження назви «Брамбі». Згідно з однією версією назва походить від слова «baroomby» місцевих аборигенів і перекладається воно як «дикий». А за іншою теорії назва походить від імені Джеймса Брамбі.
Народився Джеймс Брамбі в Шотландському Линкольншире, він був солдатом Корпуси Нового Південного Уельсу, крім того, він був ковалем і відповідав за коней в організованих Австралійських колоній. Вважається, що коли його перевели на Тасманію, декількох особин він залишив в Новому Південному Уельсі. Коли місцеві жителі поцікавилися, чиї ці коні, то їм відповіли, що вони Брамбі.
Перший час коней використовували для робіт на фермах, вони принесли багато користі при освоєнні земель Австралії. Коні і воли використовувалися в якості в`ючних тварин і транспорту. Пізніше коней стали розводити на продаж. У свій час їх цінували як джерело м`яса, також використовувалися їх волосся.
Огородження, де містилися коні, були не дуже надійними, в результаті велика кількість коней втекли. А деяких коней кинули, так як їм на зміну прийшли машини. Коні, що потрапили в природу, швидко здичавіли і прижилися на волі.
Особливості зовнішнього вигляду Брамбі
Брамбі - це спільність різних порід коней, які живуть на волі, предками яких, швидше за все, були першеронами, уолери, англо-араби, австралійські пастуші коні і навіть деякі породи поні, злучитися з кіньми. У зв`язку з цим у Брамбі немає в екстер`єрі однаковості.
Коли коні потрапили на свободу, їх зовнішні характеристики змінилися в зв`язку з оточуючими умовами. Їх зростання став менше, ніж у домашніх коней, вони стали більш жвавими і швидкими.
Висота в холці Брамбі коливається від 140 до 150 сантиметрів. Вага становить приблизно 450 кілограм. Екстер`єр у цих коней найрізноманітніший.
Найчастіше у них важка голова, потужна спина, коротка шия, прямі плечі, міцні ноги і скошений корпус.
Життя коней Брамбі в природі
Брамбі в природі збираються в табуни. Вони настільки адаптувалися до суворого клімату Австралії, що можуть виживати, поїдаючи лише мізерну рослинність в степах.
Дикі коні пасуться великими табунами, кількість особин в таких табунах може досягати 70 штук. У табунах є і жеребці і кобили. Але найчастіше зустрічаються невеликі групи, що складаються з 3-4 кобил, яких очолює ватажок.
Кобили здатні вагітніти щороку, але потомство вони приносять не завжди, особливо якщо стоїть посушлива погода. Австралія характеризується дуже різким кліматом, в таких непростих умовах виростити лошат вдається лише в сезон дощів, коли є достатньо вологості і зеленої рослинності.
Вагітність у кобил триває 11 місяців. Мати піклується про лоша протягом ще 10-11 місяців. Молодих самців з табуна виганяють. Жеребці живуть в окремих табунах разом з такими ж вигнанцями. Статева зрілість у жеребців настає в 2 роки, але в цей час їм рідко вдається організувати власний гарем. Найчастіше це відбувається в 5-6 років.
Особливості характеру Брамбі
На жаль, ці коні не підходять в якості верхових, так як табуни тварин неймовірно складно приручити і об`їздити. Вони мають волелюбний характер. Крім того, в Австралії вистачає порід верхових коней, тому приручати Брамбі безглуздо.
чисельність Брамбі
В один час поголів`я коней Брамбі збільшилася, і це відбилося негативно на місцевому сільському господарстві. У 60-х роках цих коней стали активно знищувати, в результаті ця порода практично повністю зникла. На коней велася полювання на вертольотах за допомогою рушниць. При такому полюванні нещасні тварини отримували важкі поранення, і їх смерть була болісною. Таке жорстоке поводження з кіньми сколихнуло світову громадськість.
Сьогодні популяція диких австралійських коней значно скоротилася, а й тепер ведуться суперечки про те, як можна контролювати їх чисельність. Протягом багатьох років коні були для людей дуже корисними. А сьогодні їх розглядають швидше як шкідників, ось наскільки люди можуть ставитися невдячно до природи.
