Бамбукове диво
Японці з давніх-давен використовували бамбук в будівництві, ремеслах, вживали в їжу. Зараз вони всі ще їдять бамбук і роблять з нього гарні плетені кошики, посуд, огорожі, але набагато рідше, ніж раніше. А росте цей злак (ось така, виявляється, у нього видова приналежність) з колишньої стрімкою швидкістю, заповнюючи весь вільний простір в лісах і на полях. Японські фермери його дуже не люблять і всіляко з ним борються. Таким чином, бамбук фактично перетворився на бур`ян. У маленькому містечку Такета в самому серці японського острова Кюсю підійшли до бамбукової проблеми оригінально, вирішивши поєднати приємне з корисним.«Бамбук все одно рубати? Давайте тоді зробимо з цього свято і покличемо на нього багато гостей! »- Вирішили жителі Такети. Так ось у 2000 році з`явився і проводиться з тих пір щорічно фестиваль бамбукових ліхтарів. Зрубаний бамбук, який тут виростає високим і товстим, ріжуть на частини (нижній кінець рівно, а верхній по діагоналі), з обрізків роблять в`язанки і розставляють їх уздовж вулиць по всьому місту. Зверху в порожнину кожного бамбука ставлять по свічці. З приходом темряви їх запалюють. А що з цього виходить - дивіться на фотографіях.
Місто Такета, 20 листопада 2009 року, другій годині дня. До початку свята ще багато годин, в`язанки з бамбуком поки звалені в купу.
Життя тече тихо в провінційних містечках. Вдень на вулицях майже нікого не видно.
Частина в`язок вже розставлені на площі, але деякі ще не готові.
А ось тепер вже заставлена вся площа, і в ліхтарики розставляють свічки.
Найкраще ліхтарики виглядатимуть на схилах і сходах. Ось ця сходи ведуть до місцевого храму. Пробираючись наверх, я випадково зачепила одну в`язку і розвалила цілу секцію, за що довелося довго вибачатися перед дідусем в синіх штанях.
У деяких ліхтариках видно круглий виріз посередині. Це на випадок, якщо піде дощ: свічка в такому віконечку гарантовано не згасне.
Люблять східні люди будувати храми в місцях, куди потрібно спочатку довго лізти&hellip- Деякі в`язанки ліхтариків коштують не на сходах, а прямо на вигині стіни.
храмові даху
Віконця нестандартної форми часто зустрічаються в японській архітектурі…
Оскільки часу до початку свята було ще багато, спускатися я вирішила по дорозі, що веде через кладовище. Огорожа з лівого боку - приклад того, як бамбук використовується в будівництві.
Кладовище і місто внизу
Одна з могил
До низу залишилося зовсім трохи…
Глинобитну стіну давно не штукатурили&hellip- Таке неподобство зустрічається в місцях, куди рідко ходять туристи.
День був ясний і сонячний, повний осінніх фарб.
Ближче до центру міста господарі ресторанчиків і сувенірних крамниць почали потихеньку відкривати свої заклади
Пішохідний тунель - теж гарне місце для ліхтариків. З настанням темряви тут буде дуже мальовничо.
В середні віки в Такете, як і в багатьох інших японських містах, був свій замок, якого, як і багатьох інших замків, більше немає. Залишилися тільки зміцнення. Сходи на фото - їх частина.
Як і у всіх замкових містах, в Такете жили самураї. Жили вони ось в таких садибах, які збереглися краще, ніж замки, можливо, тому що простих самураїв було більше, ніж замковладельцев. По-японськи такі будинки називають
Стіну чомусь не побілили взагалі, але так навіть цікавіше.
В`язок у самурайської резиденції запасли дуже багато. Тут явно готувалося щось грандіозне…
А ось і побілена стіна. Плутанина проводів над нею - теж, на жаль, поширене видовище навіть в таких маленьких містечках, як Такета. Японці взагалі не кладуть дроти в землю.
Тим часом почало вечоріти.
Я вирішила зайняти вичікувальну позицію на одній з маленьких площ - як і цей дідусь, який сидить на дальньому плані. Ось зараз він піде, а я туди сяду.
Навпроти мене тріо співачок готується давати уявлення.
І ось настає 16.30. Робочі беруть в руки запальнички і починають запалювати свічки.
Підтягуються і гості. Деякі з них, як, наприклад, ця дівчина з пакетиком, купують собі запальнички разом з приємною привілеєм взяти участь в запаленні.
Ось як це виглядає зблизька.
А ось результат.
Всі ліхтарики на площі запалені. Ще не до кінця стемніло. Люди все прибувають.
Ліхтарики. Це простий варіант.
А це з родзинкою.
Ось що відбувається з ліхтариками на сходах замкової стіни.
Наближений варіант.
Висячі ліхтарики теж горять.
Це велике скупчення було знайдено під дверима одного з житлових будинків.
І ось нарешті повна темрява. Так тепер виглядає пішохідний тунель.
Той же тунель, але тільки ближче.
Так виглядає простір навколо самурайської резиденції.
Ліхтар відбивається в стічній канаві. Гарно.
Верхівка у одного з ліхтариків відламалася.
Біля входу в місцевий синтоїстського храму…
У кіосків з їжею помітне пожвавлення. Потік людей повз них тепер йде майже безперервний, кожен другий несе величезний фотоапарат і штатив. Школяр і школярка
Молода пара теж вибирає. Як зрозуміти, що це не школярі? У дівчини замість класичних шкільних спущених шкарпеток класичні чоботи, які тут носять в двадцять. Я вже вибрала собі їжу
Привид господині магазину сувенірів
А це вже ресторан, більш солідний заклад. Тут куштують їжу не стоячи, а сидячи на підлозі.
Чим ближче до ночі, тим тепліше люди одягаються. Співачкам ж довелося роздягнутися - зате тепер у них є вдячна публіка.
Ось я і повернулася до сходів, що вели до храму. Натовп тут вже солідна. Перший ряд фотографує, другий налаштовує фотоапарати в очікуванні своєї черги, третій вибудовується за першими двома. Люди з мильницями і мобільними просовують свою техніку в проміжки між тілами. Але видовище того варте…
наближаємося…
ще наближаємося…
Отримавши свою порцію прекрасного на один день, близько восьми вирушаю в зворотний шлях. Деякі ще тільки приїжджають. Почав накрапати дощик, але нікого це не бентежить.
Всі, хто йде від станції, знають, що попереду їх чекає ось це
