Люди і мавпи не схильні до альтруїзму
Ми далеко не завжди допомагаємо іншим безкорисливо. Часто, надаючи якусь послугу, ми чекаємо, що той, кому ми допомогли, потім допоможе і нам. Як виявилося, така поведінкова мотивація має довгу еволюційну історію. Дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі (США) виявили, що і мавпи допомагають іншим в розрахунку на взаємну вигоду. Свої результати вони опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B.
Відео: Альтруїзм
Відео: Олександр Марков. Фрагмент інтерв`ю для фільму про ДІССЕРНЕТ
Втім, відразу уточнимо, що автори - Майкл Гурв`єй і Едріен Йейге - використовували в своїй роботі чужі результати, піддавши їх так званому метааналізу, коли кілька досліджень на одну тему перевіряються на сумісність і взаємну достовірність. Ці роботи описували поведінку мавп (людиноподібних і не тільки) і людей з етносів, провідних древній спосіб життя мисливців і збирачів. І примати, і люди часто діляться з одноплемінниками, і вчених давно цікавить, чи надходять ті і інші безкорисливо або ж тут є якісь приховані мотиви.
Результати аналізу привели дослідників до висновку, що про чистому альтруїзмі і у мавп, і у людей не може йтися. Мавпи (як людиноподібні, так і інші), коли ділилися їжею, чекали натомість відповідного жесту. Точно так само чинили й люди. Відмінність була лише в суті відповідної люб`язності. Мавпи чекали від того, кому допомогли, їстівного подарунка, тобто вони їжу обмінювали на їжу. А люди просто сподівалися на якийсь подарунок у, зовсім не обов`язково такий, щоб його можна було негайно з`їсти. При цьому і мавпи, і люди ретельно стежили за балансом - хто, кому, за що і скільки винен.
Іншими словами, взаємні послуги по схемі «ти мені - я тобі» виникли в соціальній поведінці задовго до людини-можливо, саме з цього еволюційного винаходи, службовця для зміцнення зв`язків у соціумі, і виросла людська економіка.
Втім, дослідники обумовлюються, що такий соціальний егоїзм має місце, коли ресурси обмежені. Бути може, справжній альтруїзм, чи не замішаний на економіці, виникає тоді, коли спільнота не відчуває нестачі в їжі.
