Унікальний сигнальщик джек
Відео: Огляд унікального мотоцикла «Дніпро» / проект «JACK DANIEL # 39; S» / URALGON
Саме ранньо згадка цієї історії в гугель-буксах знаходиться в номері за 1890 рік британського журналу християнської місії серед залізничних робітників "Залізничний сигнал, або Світло на лінії". Я недостатньо знаю зоопсихології, щоб визначити, в якій мірі це правда, а в якій - вигадка, але історія цікава в будь-якому випадку. Вона також згадується в "Дамському домашньому журналі" за 1891 рік, в журналі Братства інженерів-шляховиків за 1895 роки, і в журналі "американський натураліст" теж за 1895 рік, так що навряд чи це повністю вигадка. Переведу всю статтю з "залізничного сигналу":
"унікальний сигнальщик"
Джек, друга фігура на наведеній вище фотографії - помічник сигнальника в Мідлендской системі, Південна Африка. Його господар Джеймс Уайд, який раніше був працівником на станції Св. Філіпа в Брістолі, іммігрував в цю колонію близько чотирнадцяти років назад. Якийсь час він працював охоронцем, але після нещасного випадку, в результаті якого він втратив обидві ноги, його перевели на посаду сторожа. Близько восьми років тому його підвищили до сигнальника. Хатина Уайда перебувала на деякій відстані від сигнальної будки, і знаходячи, що добиратися туди йому важко і довго, він змайстрував собі візок. П`ять років тому Уайд побачив на ринку Джека. Він підписав з ним контракт: Джек буде помічником сигнальника, а його господар надасть йому харчування і житло, а одяг Джек буде вирощувати сам. П`ять років господар і працівник працюють разом. Хтось сказав: "Мавпи вміють говорити, але не говорять, боячись, що їх змусять працювати". У Джека немає цієї боязні- він - працьовита людино-мавпа.
Джек рано встає, приносить воду, і займається домашньою роботою. Після раннього сніданку, господар і працівник відправляються на роботу.
Джек виштовхує візок на колію. Зазвичай вона коштує, як показано. Джек заходить за неї, і штовхає її, поки колеса візка не доходять до колії, піклуючись про те, щоб його хвіст не прищемив (напевно, це доказ еволюціі- я помітив, що Джеків хвіст йому завдає багато незручностей. Напевно, наші давні предки були сигнальниками, і коли їм заважали хвости, відкусили їх). Сидячи на корточках, Джек перекидає передні колеса через ближній рейок, а потім хапається за передній кут візки, крутить і дає їй поштовх, і все.
Джек везе свого господаря до будки без сторонньої допомоги. Спочатку у Уайда був пес, який допомагав Джеку, але нещасну тварину переїхала проходить поїзд. З тих пір павіан працює один.
Приїхавши до будки, Уайд і Джек зістрибує з візка, і беруться за роботу. Чути свисток, і Джек встановлює ближні сигнали, а його господар - далекі. Коли поїзд вже пішов, Джек повертає важіль в початковий стан. Джек знає сигнальні свистки не гірше за мене, а також кожен важіль.
Відео: Попер 1257 серія - "Джек-пот"
Я тільки що повернувся від Джека. Його любов до господаря дуже зворушлива. Коли я підійшов до них, вони обидва сиділи на візку. Однією рукою павіан обійняв свого господаря, а інший гладив його по обличчю. Коли я наблизився, Джек зістрибнув на землю, але його любов перемогла переляк: спочатку він гладив Уайда по обличчю, потім по руці, потім, ніжно, як жінка, змахнув порошинку з хазяйських штанів, не перестаючи верещати. Зараз Джек працює за двох, так як кілька днів тому його господар перетинав колію, щоб прибрати камінь з стрілки, впав, і пошкодив руку. Зростання Джека - близько 4 футів 6 дюймів, а його сила така, що він з легкістю орудує сигналом, що знаходяться за 3/4 милі. Павіан приносить багато користі господареві. Після закінчення зміни, візок знову ставиться на колію. Уайд обіцяв сьогодні ввечері прийти на збори, і так як Джек ніколи не залишається один, він напевно буде серед наших слухачів. Нехай павіан довго залишиться у господаря!
P.S.
Відео: Унікальний рубанок знімає найтоншу стружку
Уайд прийшов на збори, але Джек повинен був залишитися на вулиці. Інакше, за словами господаря, він би безперервно верещав. Коли збори закінчилися, ми почули жалібний крик Джека- він здалеку почув свого господаря. Прощання з Джеком було дивною сценою. Темна ніч, три-чотири залізничних ліхтаря, і група прощаються чоловіків і жінок. Візок вже стояла на рельсах- я підійшов до Джека, щоб потиснути йому лапу- він секунду дивився на мене, невпевнений, дати мені лапу або зуби, так як ліхтарі його очевидно раздражалі- але безсумнівно, у нього спливла пам`ять про цукор і пирогах, і я отримав лапу і рохкання. Слово господаря, і дивна парочка зникла в темряві.
Джо. Б. Хау, керуючий.[Після того, як цей лист прийшло кілька місяців тому, нам повідомили, що це цікава істота померло. - Ред.]
