Альпійський тритон виявився вмілим хижаком
Питання «Який хижак найуміліший?» Доречний в дитячому мультфільмі, де не потрібно занадто вже занурюватися в тонкощі екологічної науки, - адже зрозуміло, що кожен хижак пристосований для життя у власній екологічній ніші, а тому було б дивно порівнювати, скажімо, тигра і білу акулу.
Однак саме за таким критерієм - пристосованості хижаків до тієї чи іншої ніші - все ж можна виділити серед них найуспішнішого. Як ні парадоксально, «найдосконалішим хижаком» виявився альпійський тритон.
Альпійський тритон в сухопутному вигляді (фото Kirchroa).
Особливості способу життя цієї амфібії давно відомі: з`являється на світ, як і інші земноводні, в воді, після перетворення в дорослу форму йде на сушу, де і проводить осінь і зиму, а навесні повертається у водойму, щоб залишити потомство. При цьому змінюється і анатомія тритона: наприклад, коли йому настає час знову йти в воду, у нього з`являється бічний орган на кшталт бічної лінії у риб, за допомогою якого він відчуває коливання води. (І це якщо не брати до уваги шлюбного вбрання і гребеня на спині.)
При цьому тритон в буквальному сенсі їсть все, до чого може дотягнутися, будь то на суші або в воді. Багато видів можуть полювати і там і тут, але зазвичай в такому випадку є хоч якісь переваги. А ось у тритона переваг немає. При зміні місця існування він змінює і мисливську стратегію. Цю екологічну особливість амфібії вдалося встановити Егону Хейсс (Egon Heiss) з Віденського університету (Австрія). Протягом року він і його колеги знімали на відео полюють альпійських тритонів: тваринам, які перебували або в «водної», або в «сухопутної» фазі, підкидали личинок комах і спостерігали, як тритони будуть з ними звертатися.
Під водою тритони підкрадалися до личинки і втягували її в рот разом з водою. На суші амфібії поводилися злегка інакше: вони хапали жертву мовою, подібно до того як це роблять жаби (хоча мова тритонів помітно поступається жаб`ячої).
Тобто для суші і для води у альпійських тритонів припасені два різні способи, щоб відправити видобуток в рот, - втягування з потоком води і використання мови. Подібна подвійна мисливська спеціалізація більше ні у кого не зустрічається: інші тритони можуть використовувати мову на суші, але під водою змушені просто хапати здобич зубамі- що ж до жаб, то вони «їжу» в воді взагалі не ловлять. Втім, якщо альпійського тритона, який був в «водному» стані, доставляли на сушу і пред`являли йому видобуток, то він брав її в пащу, відносив в воду і там вже засмоктує її!
Так чи інакше, якщо судити не по лютості, а по пристосованості до тієї чи іншої середовищі існування, то альпійські тритони дійсно просунулися далі інших: вони пристосувалися полювати як на суші, так і у воді. При цьому ніяких анатомічних змін, призначених для полювання, з ними якраз не відбувається, тобто вся справа тільки в поведінці.
На думку авторів, найдавніші тварини, які почали виходити на сушу, могли точно так же обходитися однією і тією ж анатомією, щоб добувати собі їжу в обох середовищах, і все, що від них вимагалося, - це певна пластичність в поведінці.
