Національний парк секвойя
Національний парк Секвойя - одна з найбільш популярних заповідних територій Каліфорнії. Він розкинувся на схилах каліфорнійського гірського хребта Сьєрра-Невада майже в самому центрі штату. Свою назву парк отримав на честь вождя індіанського племені Чероккі Cеквойі. На цій території до теперішнього часу збереглося багато археологічних об`єктів, які розповідають про життя індіанців. Але головна цінність парку не в цьому.
Відео: Національний парк Секвойя в Каліфорнії, Sequoia national park 2014
Головне надбання національного парку Секвойя - незаймані ліси з надзвичайно могутніми деревами.
Площа національного парку Секвойя становить 1635 км , за мірками американських заповідників не так вже й багато, але ландшафти тут різноманітні. Досить сказати, що найнижча точка парку має висоту всього 412 м над рівнем моря, а найвища - 4421 м. Це гора Уїтні - найвища вершина Сьєрра-Невада. Відповідно, між цими двома точками розкинулися кілька кліматичних поясів.
Ліси національного парку Секвойя - це грандіозний храм природи.
У передгір`ях панує типово каліфорнійський клімат: літо тут спекотне і посушливе, а зима м`яка і майже безсніжна. У середньому поясі клімат стає помірним, зими тут холодні й сніжні, а схили вкриті лісами. У парку є і майже безлісі ділянки, де схили різко обриваються вниз. Скелі свердлить гірські потоки, найвідоміший з них це річка Кінгс, що дала назву сусідньому національному парку Кінгс-Каньйон (він утворює єдину систему з національним парком Секвойя). Нарешті, на самих вершинах розкинулися альпійські луки. Взимку тут бувають справжні морози, а товщина снігового покриву не поступається приполярні областях. Зате влітку погода сонячна і тепла.
Дорога, що веде з національного парку Секвойя в парк-"побратим" Кінгс-Каньйон.
Велика різниця в кліматі обумовлює різноманітність рослинності - в національному парку Секвойя виростає 20% каліфорнійської флори, а це 1200 видів! Передгір`я зайняті чаппаралем. Чаппараль - це зарості чагарникових дубів, які характерні тільки для тихоокеанського узбережжя Америки. Дуби мають невелику висоту, жорсткі сухуваті листя і зовсім не схожі на звичні нам діброви. Тут можна зустріти безліч диких рослин, завезених європейцями (в основному польові квіти). Чимось схожі на чаппараль альпійські луки на вершинах. Тут теж немає дерев, але флора більш специфічна, складається з суто каліфорнійський видів трав. Між цими безлісними смугами розкинулися ліси - головне багатство національного парку Секвойя.
Вчені вимірюють секвої.
Ліси представлені в основному хвойними породами (ялинами, соснами, смереками), осики зустрічаються тільки по берегах річок. Але найвідомішим деревом національного парку є гігантська секвойя! Це одне з найбільш довгоживучих на землі дерев, його вік може досягати 3500 років. За цей час дерево встигає піднятися на небувалу висоту, а заодно, і знаходить величезну товщину. Серцем національного парку Секвойя можна вважати Гігантський ліс - масив площею 7,6 км , в якому зосереджені найстаріші і значні представники цього виду. Ліс повністю виправдовує свою назву, адже висота дерев в ньому доходить до 70-80 м, а їх коло вимірюється не метрами, а десятками метрів. Всі дерева в лісі враховані і виміряні, а одне з них удостоїлося власного імені - Генерал Шерман. Таку назву дерево повчитися в честь героя громадянської війни ще в 1879 році. І недарма, адже Генерал Шерман має висоту 83,8 м, діаметр 11,1 м, розмах крони 32,5 м (це вважається багато, оскільки у секвой крона пірамідальна). За цими показниками могутній гігант обігнав свого благородного побратима - Генерала Гранта - який росте в сусідньому національному парку Кінгс-Каньйон. Справедливості заради варто відзначити, що Генерал Шерман не найвища дерево на Землі, але завдяки товстому стовбурі вважається найбільшим в перерахунку на масу деревини (розрахункова оцінка 1910 т). На даний момент це найбільший живий організм на планеті!
Гігантськасеквойя Генерал Шерман.
У цих дерев є і ще одна дивна властивість. Вони пристосовані до природних лісових пожеж, які нерідко виникають в цій посушливій місцевості. Як правило, вогонь пошкоджує тільки частина стовбура, випалюючи в ньому порожнечі, але сокорух триває через вцілілі ділянки деревини, з часом дерево заліковує рану. Більш того, секвої без вогню приречені на вимирання, оскільки їх шишки розкриваються тільки при високій температурі. Тому в парку проводять контрольовані мікропожари з метою відтворення зелених реліктів.
Людина здається незначним на тлі коренів впав гіганта.
Відео: Роща генерала Гранта в Національному Парку Секвойя
Незважаючи на життєстійкість секвої іноді падають. Явище це саме по собі дуже рідкісне і ще нікому не вдавалося стати його очевидцем. Але і впало дерево привертає до себе увагу, адже в такому положенні можна розглянути деталі, які не видні з землі. У XIX столітті існувала мода прорубувати в дереві ворота з метою залучення туристів. Це варварство тоді виглядало виправданим з урахуванням того, що багато гігантські дерева і зовсім йшли на спіл як будівельний ліс. У національному парку Секвойя таких «атракціонів» ніколи не влаштовували, але коли одна з секвої впала від старості, то в уже лежачому дереві прорубали «ворота». Зараз це одне з найвідоміших місць в парку.
Мертве дерево це не сміття, а невід`ємна частина природи - такої думки дотримуються співробітники національного парку Секвойя.
Звичайно, гігантські дерева полонять своїми розмірами і приковують до себе левову частку уваги. Але крім рослин тут можна зустріти і багатьох тварин. Фауна національного парку включає 260 видів хребетних, серед яких 150 в тій чи іншій мірі є рідкісними. У лісах і на луках можна зустріти численних птахів: сойек, перепелів, жолудевих дятлів, Щеглов, танагри, ластівок, мухоловок, дроздів. Над скелями парять білоголові орлани. З рептилій, крім всюдисущих ящірок, особливу увагу привертає каліфорнійська королівська змія (яскраво-смугаста, але неотруйна). У лісі живуть білки, росомахи, скунси, койоти, сірі лисиці, рисі, олені. Величезною удачею вважається зустріти в горах баранів-толсторогов, так як ці тварини в парку нечисленні. Особливо допитливим варто відвідати Кришталеву печеру, в якій протікає прихована життя рідкісних видів комах, павуків, саламандр. Головним же «героєм» заповідника можна вважати чорного ведмедя. Популяція цих звірів дуже велика і туристам нерідко вдається побачити їх на власні очі. Однак з метою безпеки годувати і будь-яким чином залучати ведмедів суворо заборонено.
Чорна ведмедиця з ведмежатами перетинає шосе. Малюки зацікавлене розглядають фотографа.
Національний парк Секвойя доступний туристам будь-якого віку і рівня фізичної підготовки. На його території облаштовано кілька кемпінгів і зон для пікніків (готувати їжу можна тільки на грилі, багаття розводити заборонено), прокладені комфортабельні дороги. Тут же працюють кілька туристичних центрів, музей, магазини, пункти харчування. Любителі екстриму можуть спуститися в печеру, зайнятися рафтингом (сплавом по річках), лижним спортом, скелелазінням, прогулянками на снігоступах, верховою їздою. Але не одні лише вдалі туристи з рюкзаками можуть відвідати ці місця. У гігантських лісі прокладено дерев`яні доріжки, які не тільки оберігають рослини від витоптування, але і дозволяють з максимальним комфортом відвідати це місце сім`ям з маленькими дітьми, людям похилого віку та інвалідам на візках.
Біля дерев встановлені таблички, що розповідають про їх особливості.
Найкращий час для відвідування цього місця липень-серпень. У парку працює служба доставки з міста Вісалія, крім того з Вісаліа і Фресно можна дістатися власним автотранспортом, громадським автобусом, літаком і залізницею. Середній час шляху 1,5-2 години.
